#GlobalMoneyWeek2021 ГРИВНЯ – КАРТА ПАМ’ЯТОК. 8 клас

#GlobalMoneyWeek2021

Саме такою була тема розмови у 8 класі в рамках Тижня грошей. Класний керівник Мокряк В.І. разом з учнями відправилися на унікальну екскурсію по визначних пам'ятках, зображених на українських купюрах. Пропонуємо і вам помандрувати Україною.

Банкнота 1 гривня:

На її зворотній стороні зображений град Володимира або іншими словами історичний центр Києва.

Звичайно, сьогодні це місце виглядає інакше.

Картинка, яку помістили на банкноту, зображує Київ кінця 10 століття, яким він був під час правління Володимира Великого.

Банкнота 2 гривні:

Те, що ви бачите на 2-гривневій купюрі – знаменитий собор Святої Софії.

Вірніше те, як він виглядав у 1036 році.

Софія Київська була зведена князем Ярославом Мудрим на тому самому місці, де остаточно розбили війська печенігів. Кажуть, що монарх, чиє зображення Ви можете побачити на лицьовій стороні банкноти, був похований у цьому самому соборі.

Банкнота 5 гривень:

Зображення на 5-гривневій банкноті пов'язане з Іллінською церквою, що знаходиться у селі Суботові Черкаської області.

Цю споруду звели у 1653 році за наказом Богдана Хмельницького.

Згідно із задумом, храм повинен був стати родовою усипальницею і місцем вічного спокою гетьмана, тут його і поховали 1657 року.

Але через 10 років чигиринський староста наважився потривожити останній притулок Хмельницького, зруйнувавши його могилу і знищивши прах.

Банкнота 10 гривень:

На зворотному боці українського «червінця» розташувалася Києво-Печерська лавра – візитна картка столиці.

Ця споруда незмінно пов'язана з особистістю Івана Мазепи, чий портрет ви можете побачити на купюрі.

Гетьман Лівобережної України доклав чимало зусиль для того, щоб відновити храм.

Банкнота 20 гривень:

Реверс 20-гривневої банкноти відправляє нас прямо до Львова – до головного входу у Львівський оперний театр.

Ще донедавна Львівська опера було незмінно пов'язана з ім'ям українського письменника Івана Франка.

Однак у 2000 році театр назвали на честь Соломії Крушельницької, світова слава якої почалася саме тут. Зображення на купюрі, можливо, у найближчому майбутньому замінять новим.

Банкнота 50 гривень:

Якщо пам'ятаєте добре історію, то згадайте існування УНР.

Для роботи і прийняття важливих рішень, що стосувалися долі держави, тодішньому уряду і Михайлу Грушевському було потрібно спеціальне приміщення, роль якого в 1917–18 роках взяв на себе сучасний Будинок вчителя. Зображення цієї будівлі ви і побачите на звороті банкноти. Хоча сьогодні, крім педагогів і науковців, тут ніхто не засідає, але портрет Грушевського, встановлений у фойє, нагадує історичне минуле, яке пам’ятають стіни цієї будівлі.

Банкнота 100 гривень:

100-гривнева купюра на сьогоднішній день є найновішою з усіх українських банкнот.

У 2014 році її реверс вирішили освіжити і помістили зображення Київського національного університету ім. Шевченка – відомий Червоний корпус.

До цього на банкноті красувався краєвид Дніпра, що відкривається з Чернечої гори біля Канева.

А на попередньому зразку купюри знаходилося зображення Софійського собору та пам'ятника Володимиру Великому у Києві.

Банкнота 200 гривень:

На звороті 200-гривневої банкноти зображується в'їзна вежа Луцького замку.

Який зв'язок між Луцьком і Лесею Українкою?

Знамениту письменницю багато що пов'язує з цим містом.

Тут вона прожила деяку частину свого життя і написала перші «усвідомлені» твори.

До того ж, Леся Українка часто бувала у Луцькому замку і любила його.

Банкнота 500 гривень:

Купюра номіналом в 500 гривень – пущена в обіг тільки у 2006 році.

До цього у незалежній Україні банкнот дорожче 200 гривень не було.

На звороті 500 гривень знаходиться зображення Києво-Могилянської академії.

Вірніше те, як вона виглядала біля 300 років тому.

Сьогодні будівля трохи видозмінилася, але не стала менш красивою.

Банкнота 1000 гривень:

Купюра номіналом в 1000 гривень — наймолодша куп’юра, пущена в обіг 25 жовтня 2019 року.

Основне зображення лицьового боку – портрет видатного ученого та філософа Володимира Вернадського.

На зворотному боці надруковано зображення будівлі Президії Національної академії наук України.