Як витягнути дитину з кіберреальності

Нам вже звичніше бачити дитину з гаджетом, ніж з м’ячем у руках. Потрібно не дозволити дитині вирости у кіберреальності та повернути її на планету Земля.
Дітям подобається віртуальна реальність своєю гнучкістю. Там вони можуть стати ким завгодно і коли завгодно. На жаль, але і без того рухома дитяча психіка, накладаючись на рухливість віртуала, може призвести до сумних наслідків. Їхнє життя в умовах віртуального світу не має нічого спільного з реальністю.
Підліткам завжди простіше змоделювати себе в комп’ютері, ніж знайти себе в цьому світі. Психіка так влаштована, що вони виберуть той шлях, який їм пройти легше.
Дитинство, проведене поза цього світу, ніколи не зможе вписати дитину в нього після досягнення свідомого віку. Тому дитину потрібно терміново вилучати з кіберпростору, поки вона не втрачена для суспільства остаточно і безповоротно.
По-перше, провину за життя свого чада по ту сторону монітора повинні взяти на себе дорослі. Дитину можна як завгодно довго відчитувати за те, що вона “не вилазить” з-за комп’ютера. Діти не винні. У цьому винні дорослі.
По-друге, потрібно вводити працетерапію. Основна робота дітей — це навчання. Вони будуть брехати вам і брикатися, але необхідно брати у свої руки тотальний контроль над їх навчанням.
Крім того, у дитини повинні бути обов’язки по дому. Винести сміття, пропилососити або помити посуд — це дрібниці. Але за умови, що робити вони це будуть кожен день, ці дрібниці “прив’яжуть” дитину до справжньої реальності.
“Коли зробиш, можеш пограти” — фраза, якою ви повинні озброїтися. Це пряник. А батогом нехай буде штраф у вигляді заборони на ігри в разі, коли дитина своїх обов’язків не виконає.
По-третє, вам потрібно створити спільне з дитиною дозвілля. Дітям потрібна увага, так дайте їм її. Візьміть за правило кудись разом вибиратися у вихідні. Заздалегідь погоджуйте своє дозвілля з дитиною.
Дитина втягнеться і з часом стане сама генерувати ідеї, як вам провести більше часу разом.